Проєкт за грантової підтримки Національного фонду досліджень України 2021.01/0006 «Вивчення циркуляції зоонотичних вірусів грипу А в природному резервуарі, оцінка їх епідемічних ризиків та небезпеки для здоров’я людини в Україні» (конкурс «Наука для безпеки і сталого розвитку України»)

2025

Національним науковим центром «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини» разом із співвиконавцями — Державним науково-дослідним інститутом з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського НАМН України», Харківським національним педагогічним університетом ім. Г. С. Сковороди, Державною установою «Київський міський центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров'я України» протягом 2023-2025 рр. було виконано проєкт за рахунок грантової підтримки Національного фонду досліджень України 2021.01/0006 «Вивчення циркуляції зоонотичних вірусів грипу А в природному резервуарі, оцінка їх епідемічних ризиків та небезпеки для здоров’я людини в Україні» (конкурс «Наука для безпеки і сталого розвитку України»).

Мета роботи — вивчити особливості циркуляції, нові джерела зоонотичних вірусів грипу А (вірус грипу тварин, вірус грипу птиці) з пандемічним потенціалом (підтипи Н1, Н2, Н3, Н5, Н7, Н9, ін.), серед свійських, диких тварин, птахів в Україні та оцінити небезпеку цих вірусів для здоров’я людини.

У рамках проєкту у 2023-2025 р. уперше в Україні проведено широкомасштабний моніторинг циркуляції вірусу грипу серед диких птахів ряду Горобцеподібні (досліджено 1429 особин диких птахів 60 видів, що належать до 19 родин). За результатами серологічних досліджень антитіла до вірусу грипу А виявлено у 1,08 % Горобцеподібних, у той час як за результатами ПЛР встановлено неочікувано високий рівень інфікованості птахів цього ряду вірусом грипу типу А (1,42-9,09 % в залежності від виду). У диких Горобцеподібних птахів в Україні виявлено циркуляції вірусів грипу підтипів H1N1, H1N2, H3N8, H7N1, які мають значення як для птахівництва так і для здоров’я людини. Позитивні зразки були виявлені в різних регіонах України у птахів, які мають екологічні зв’язки з дикими водоплавними, навколоводними птахами, а також птахів, які мають синантропний потенціал та часто реєструються неподалік від помешкань людини та свійських тварин, птахів. Зазначені віруси є низькопатогенними та спорідненими з вірусами грипу цих же підтипів, що циркулювали у диких водоплавних птахів в Україні та Європі в 2019-2021 роках. Епізоотологічний моніторинг циркуляції вірусу грипу А серед свійських та диких ссавців в Україні довів активну циркуляцію цього патогену в Україні. Стабільно високою була серопозитивність до вірусу грипу у невакцинованих свиней (6,2-59,5 %) та коней (0-60,9 %) в 11 областях України. У свійських свиней в ПЛР та вірусологічно підтверджено циркуляцію вірусу грипу підтипів H1N1 (в тому числі пандемічного H1N1pmd) H1N2, H3N8. Віруси були виділені від свиней в Київській, Донецькій, Кіровоградській, Хмельницькій, Дніпропетровській, Харківській обл. Важливим є виявлення ознак циркуляції вірусу грипу А, в тому числі високопатогенного грипу птиці підтипу Н5N1, у свійських (кішок, собак), диких м’ясоїдних (лисиць) та інших ссавців. Антитіла виявлено у 3,7-15,8 % диких мʼясоїдних (лисиць), кішок (серопозитивність – 3,8-30,2 %), та собак (5,5-24,4 %) з різних областей України. Під час дослідження архівних зразків сироваток крові від диких кабанів виявлено антитіла у 30,6 % тварин. Це є свідченням долання вірусом міжвидового барʼєру, що може представляти небезпеку виникнення нових варіантів вірусу та мати наслідки для виникнення наступної пандемії. Поглиблені серологічні дослідження ссавців дозволили вперше в Україні виявити циркуляцію вірусу грипу нового підтипу D. Так, антитіла в діагностичних титрах були виявлені як у свійських, так і диких тварин. Генетичний аналіз, 3D моделювання на сьогодні, не виявив наявності критичних мутацій в рецепторних сайтах українських вірусів грипу, що циркулюють у природних господарів в Україні. У цілому результати досліджень підтверджують актуальність продовження моніторингу циркуляції вірусів грипу в природному резервуарі, як складової системи раннього виявлення змін в екології вірусу грипу, виявлення нових варіантів вірусу з мутаціями, здатними привести до появи нового пандемічного вірусу.