Наукова діяльність

Р І Ш Е Н Н Я

міжнародної науково-практичної конференції «АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ (ЕКОЛОГІЧНА ТА БІОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА, ЯКІСТЬ ТА БЕЗПЕЧНІСТЬ ПРОДУКЦІЇ АПК)», ПРИСВЯЧЕНОЇ 100-РІЧНОМУ ЮВІЛЕЮ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ АКАДЕМІКА ГЛАДЕНКА І. М.

(08-12 червня 2015 р.)

У роботі міжнародної науково-практичної конференції «АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ (ЕКОЛОГІЧНА ТА БІОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА, ЯКІСТЬ ТА БЕЗПЕЧНІСТЬ ПРОДУКЦІЇ АПК)», взяли участь 103 вчених і практиків з України, США, Польщі, Білорусі, Молдови. Серед них представники наукових закладів та вищих навчальних закладів, Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України, Головних управлінь ветеринарної медицини та регіональних лабораторій ветеринарної медицини, виробників ветеринарних препаратів, а також лабораторного обладнання і матеріалів.

Ця Міжнародна науково-практична конференція була присвячена 100-річчю з Дня народження академіка ВАСГНІЛ Івана Микитовича ГЛАДЕНКА, який зробив значний внесок у формування наукових напрямів з проблем продовольчої безпеки, токсикологічного моніторингу, якості та безпечності сільськогосподарської продукції у нашій країні.

Заслухавши та обговоривши доповіді, представлені на конференції, її учасники відмічають, що завдяки своїй активній науковій діяльності ННЦ “ІЕКВМ” ефективно вирішує цілий ряд питань щодо боротьби та контролю емерджентних та економічно значимих хвороб сільськогосподарських тварин та птиці (у т.ч. зооантропонозів), забезпечення біологічної та продовольчої безпеки, якості та безпечності продукції тваринного походження.

На сьогодні на принципово новий рівень піднімаються завдання щодо впровадження стандартів належної лабораторної та виробничої практики, адаптації та гармонізації національних законів, підзаконних актів та стандартів до міжнародних вимог щодо контролю інфекційних хвороб різної етіології, систем оцінки якості та безпечності сільськогосподарської продукції та продуктів харчування.

Актуальним залишається покращення матеріально-технічного забезпечення та підвищення методологічного та методичного рівня досліджень наукових установ ветеринарного профілю, що є головним чинником при вирішенні задач біологічної та екологічної безпеки. Відставання у цьому питанні від світового рівня створює загрозу для здоров’я людей і тварин та продовольчої і, як наслідок, національної безпеки країни в цілому.

Виступаючі відмічали значний внесок Агентства зі зменшення загрози США у технічне переоснащення наукових установ ветеринарної та гуманної медицини України, підвищення кваліфікації науковців через фінансову підтримку стажувань і раундів професійних тестувань, а також його особливу роль у підготовці та проведенні цієї Міжнародної конференції.

Враховуючи виступи учасників конференції та з метою підвищення ефективності наукових досліджень, а також практичної реалізації досягнень науки у ветеринарній медицині конференція приймає наступне рішення:

1. Тенденції розвитку сучасних біотехнологій (генетичні, клітинні та нанотехнології), нестабільна епізоотична ситуація в світі, виникнення нових нозолоічних одиниць, ризики поширення збудників транскордонних емерджентних антропозоонозів, підвищення антропогенного навантаження на біосферу висуває питання забезпечення продовольчої, екологічної та біологічної безпеки, оцінки ветеринарно-санітарної якості та безпечності кормів і продуктів тваринного походження у ряд пріоритетних напрямів ветеринарної науки.

2. Необхідно посилити координацію досліджень у галузі наукового забезпечення контролю якості та безпечності сільськогосподарської продукції, екологічної та продовольчої безпеки, актуальних питань моніторингу використання генетично модифікованих компонентів, а також біотичних та ксенобіотичних контамінатів кормів для тварин.

3. Поглибити проведення фундаментальних наукових досліджень з проблем продовольчої та біологічної безпеки: еко-географії, еволюції та молекулярної епізоотології емерджентних інфекційних захворювань тварин з метою створення сучасних вітчизняних засобів їх моніторингу, діагностики та профілактики, контролю якості та безпечності сільськогосподарської продукції

4. Активізувати гармонізацію до вимог Євросоюзу нормативно-правової бази України щодо біобезпеки та контролю емерджентних інфекційних захворювань тварин, якості та безпечності продукції тваринництва та кормів.

5. Звернутись до органів виконавчої влади з ініціативою створення Регіонального випробувального центру якості і безпечності продукції агропромислового комплексу на базі Національного наукового центру «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини». Забезпечити «Регіональний випробувальний центр…» сучасним аналітичним обладнанням та акредитувати відповідно до європейських стандартів (EN ISO/IEC 17025 «Загальні вимоги до компетентності випробувальних лабораторій», EN 45002 «Загальні критерії для оцінки дослідних лабораторій», EN 45003 «Система акредитації лабораторїї з калібровки і випробувальної лабораторії – загальні вимоги до роботи»).

6. Продовжити традицію проведення регулярних спеціалізованих міжнародних конференцій з найбільш значущих проблем біобезпеки, контролю інфекційних захворювань та оцінки якості та безпечності сільськогосподарської продукції. Пропонується у наступному році провести міжнародний форум за напрямом «Проблеми емерджентних хвороб тварин: молекулярна епізоотологія, експрес-діагностика та біобезпека».

7. Інституту ветеринарної медицини НААН організувати та провести міжнародну науково-практичну конференцію «Проблеми наукового ветеринарного забезпечення галузі свинарства». Враховуючи загальнодержавне значення створення вітчизняної науково-обгрунтованої системи боротьби з лейкозом великої рогатої худоби та вагомі успіхи у оздоровленні скотарських господарств від цього захворювання, підтримати присудження Державної премії у галузі науки і техніки України 2015 року за науково-практичну роботу «Система ветеринарно-зоотехнічних заходів при лейкозі великої рогатої худоби», представлену ННЦ «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини».

8. Рекомендувати всім науково-дослідним установам посилити співпрацю за міжнародними науковими проектами, розвивати координацію науково-дослідних робіт у наукових інститутах та факультетах ветеринарної медицини аграрних вузів близького та далекого зарубіжжя, налагодити систему стажувань та трегінгів співробітників у провідних наукових центрах світу.

Скачать решение